Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" січня 2015 р. м. Київ К/800/6959/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А.СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду (далі - ГУПФ) України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 25 листопада 2009 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2011 року

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2009 року ОСОБА_4 в Оболонському районному суді м. Києва пред'явив позов до ГУПФ України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він перебував на військовій службі понад 30 років та звільнений з посади викладача кафедри військового училища у 1986 році.

З 01 січня 2008 року йому була перерахована пенсія відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (далі - постанова Кабінету Міністрів України № 1294). З проведеним перерахунком пенсії він не згоден і вважає, що пенсія йому має бути перерахована з урахуванням розміру посадового окладу викладача військового навчального закладу - 1190-1300 грн., як це визначено Наказом Міністра оборони України від 28 липня 2009 року № 377 "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України" (далі - Наказ Міністра оборони України № 377).

Просив визнати протиправними дії ГУПФ України в м. Києві щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням збільшення розміру посадового окладу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1294 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин;), Наказу Міністра оборони України № 377, преміювання у розмірі 33,3 відсотків та надбавки до пенсії згідно із Законом України від 18 листопада 2004 року № 2195-IV "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 2195-IV).

Також просив зобов'язати ГУПФ України в м. Києві провести відповідний перерахунок його пенсії та здійснити відповідні виплати з 01 серпня 2008 року з урахуванням розміру посадового кладу викладача відповідно до Наказу Міністра оборони України № 377, з урахуванням премії у розмірі 33,3 відсотка, з урахуванням підвищення, передбаченого статтею 6 Закону № 2195-IV, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виплатити різницю між належною до сплати та фактично отриманою з 22 травня 2008 року.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 25 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2011 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФ України в м. Києві щодо не нарахування ОСОБА_4 щомісячної соціальної державної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09 листопада 2008 року.

Зобов'язано ГУПФ України в м. Києві здійснити позивачу перерахунок пенсії та її подальшу виплату з нарахуванням щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 09 листопада 2008 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій

ОСОБА_4 подав касаційну скаргу. Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення його позовних вимог в частині зобов'язання ГУПФ України в м. Києві провести перерахунок його пенсії з 01 серпня 2008 року з урахуванням розміру посадового окладу викладача відповідно до Наказу Міністерства оборони України № 377 та здійснити відповідні виплати.

Попередньою ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 серпня 2012 року постанову Оболонського районного суду м. Києва від 25 листопада 2009 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2011 року у цій справі залишено без зміни.

Постановою Верховного Суду України від 16 січня 2013 року заява ОСОБА_4 про перегляд ухвали касаційного суду задоволена.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 16 серпня 2012 року у частині щодо перерахунку пенсії у звязку із зміною розміру посадового окладу скасована, справа направлена на новий судовий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді доповідача, оглянувши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Виходячи із змісту касаційної скарги ОСОБА_4 оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій лише у частині позову щодо визнання протиправними дій ГУПФ України в м. Києві у відмові перерахувати пенсію з урахуванням збільшення розміру посадового окладу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1294 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин;), Наказу Міністра оборони України № 377. В іншій частині рішення судів не оскаржуються.

Судами у цій справі встановлено, що ОСОБА_4 звільнений з військової служби з посади викладача кафедри військового вищого училища та отримує пенсію за вислугу років з 01 грудня 1986 року.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон

№ 2262-ХІІ) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та внесенням змін до постанови Кабінету Міністрів України № 393", перерахунок раніше призначених пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення військовослужбовців або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 1 пункту 5 Постанови № 1294 керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою.

Наказом № 377 затверджено схему розмірів посадових окладів за основними типовими посадами керівного та наукового складу офіцерів військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України.

Системний аналіз положень частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, Постанови Кабінету Міністрів України № 1294 та Наказу Міністерства оборони України № 377 вказує на те, що оскільки Кабінет Міністрів України у зазначеній вище Постанові № 1294 делегував право визначати розміри посадових окладів у тому числі й Міністру оборони України, то Наказ Міністерства оборони України № 377 про встановлення таких окладів військовослужбовцям військових навчальних закладів є підставою для проведення перерахунку пенсій відповідним категоріям військовослужбовців у зв'язку з тим, що змінює розмір одної зі складових грошового забезпечення цих осіб.

Отже, висновок судів про безпідставність частини позовних вимог ОСОБА_4 ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Зазначена правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 24 квітня 2012 року (справа № 21-84а12), від 15, 16 січня та від 19 листопада 2013 року (справи № № 21-201а13, 21-416а12, 21-244а13 відповідно), яка, згідно з приписами статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов`язковою для всіх судів України.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені повно та правильно, але судами допущена помилка у застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції вважає можливим скасувати ухвалені ними рішення у відповідній частині позову ОСОБА_4 та прийняти нову постанову про часткове задоволення цих позовних вимог.

Так, відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла на час вирішення справи судом першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.

При зверненні до суду з вказаним позовом ОСОБА_4 не порушував клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, передбаченого статтею 99 Кодексом адміністративного судочинства України.

У зв'язку з цим позов ОСОБА_4 у відповідній частині підлягає задоволенню саме з 09 листопада 2008 року, тобто в межах річного строку з часу звернення до суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 25 листопада 2009 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати.

Ухвалити у цій частині нову постанову про часткове задоволення позову ОСОБА_4.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_4 з урахуванням збільшення розміру посадового окладу відповідної категорії військовослужбовців на підставі Наказу Міністра оборони України від 28 липня

2008 року № 377 "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України".

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 з урахуванням збільшення розміру посадового окладу відповідної категорії військовослужбовців на підставі Наказу Міністра оборони України від 28 липня 2008 року № 377 "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України", починаючи з 09 листопада 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

В решті постанову Оболонського районного суду м. Києва від 25 листопада 2009 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2011 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Швед Е.Ю.